Шановні подружжя, бабусі, дідусі та батьки, дорога молоде, улюблені діти!
Ми щиро вітаємо вас з цим чудовим святом Святого Сімейства з Назарету. Слово стало тілом, і оселилося між нами (Йн 1, 14)! Сім’я Ісуса, Марії та Йосифа може бути для Вас взірцем. Може бути взірцем для усіх нас – адже всі ми живемо у спільноті, серед людей, поруч із нашими ближніми, яких теж треба любити тілесним серцем!
Ми вдивляємося у Святе Сімейство і просимо, щоб воно додавало нам сили. Всі ми переживаємо важкий час. Але час належить Богові, і Він дає нам Своє Слово, котре, як маяк, світить у темряві і вказує шлях життя та надії. Так, Бог говорить до нас через своє Слово. Ми можемо його зрозуміти, слухаючи його у спільноті Церкви.
Сьогодні в другому читанні ми почули чудові слова: «Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними.» (1 Йн. 3, 1). Сьогодні ми хочемо допомогти вам побачити цю любов і велич Вашого покликання. Ви охрещені і, завдяки цьому, можете мати особисті, дитячі, довірливі стосунки з Богом, як люблячим Отцем, і можете жити у взаємній любові зі своїми найближчими.
Це буття дочками та синами Божими пов’язане зі способом життя, який приносить радість і щастя. Але цього способу життя панівна сьогодні культура не розуміє, і більш того – відкидає його. Апостол Йоан пояснює, чому це так: «І тому світ нас не знає, бо він Його не спізнав» (1 Йн. 3:1б). Оскільки ми теж живемо в цьому світі, часом нам також загрожує спокуса відкинути Божі принципи поведінки. Якщо це так, пам’ятаймо, що їх можна зрозуміти лише у світлі Любові. Без віри в Бога який є Любовю не можемо зрозуміти, чому дошлюбна чистота настільки цінна, чому вірність у шлюбі така важлива, чому потрібно поважати старших, чому потрібно приймати і виховувати дітей, яких дає Бог, чому ми повинні прощати і бути вірним до кінця.
Погляньмо на мить, як Бог-Любов шукає і виховує кожного з нас. У першому читанні ми бачимо Анну, жінку, яка довгий час багато страждала, через те що не мала дітей. У стражданнях вона зверталася до Бога всією душею і Бог дав їй сина Самуїла, який у майбутньому стане великим пророком. Дивіться: хрест, який несла Анна, привів до її повної відданості Богу. Плодом цієї відданості стало народження сина і віддання його Богу для здійснення віковічного плану. Ця повна відданість Богу має вирішальне значення.
Дорогі брати і сестри! Нехай ваші хрести також приведуть Вас до повної відданості Богу та віддання Богу Ваших дітей. Бог не зашкодить їм, а зробить щасливими людьми. Часто буває так, що тільки хрест може звільнити нас від замкнутості в собі, від егоїзму, від замкнутості на Божу любов і на ближніх, яких зустрічаємо щодня.
Ви належите Богові через хрещення. Це ваша основна суть, важливіша за будь-яку іншу. Анна віддала свого первістка Богу, Марія та Йосиф зробили те ж саме з маленьким Ісусом, і сьогодні ми бачимо в Євангелії Ісуса-юнака, який підтверджує, що він належить Отцю, що він «при справах Отця», (Пор. Лк 2,49б). Що може бути краще, ніж належати Богові, бути в руках Отця? Кожен з нас покликаний бути посвяченим Богу. Не бійтеся цього!
Сьогодні, окрім прикладу Святого Сімейства з Назарету, ми хочемо коротко представити Вам кілька сучасних взірців – блаженних і святих, приклад яких може допомогти нам у здійсненні життєвого покликання.
Блаженний Карло Акутіс (Carlo Acutis) народився в 1991 році. Він з дитинства любив Євхаристію, часто приймав таїнство покаяння та примирення. Був звичайним хлопчиком, грав у футбол, любив подорожувати, грав на саксофоні. З часів гімназії Карло щодня брав участь у Святій Месі. Він назвав Євхаристію «автострадою до неба». Хлопець став автором сайтів, присвячених євхаристійним чудам і святим. Він помер від лейкемії в 2006 році, коли йому було всього 15 років. Своє життя він жертвував за Папу і Церкву. Папа Франциск беатифікував його у 2020 році.
Дорогі батьки, моліться за своїх дітей за заступництвом Карла. Особливо просіть його допомогти їм добре користуватися інтернетом. Хоча в ньому таїться багато небезпек, проте його також можна використати для Божої слави, як це робив Карло. Знаходьте час для дітей, розмовляйте з ними, контролюйте, завжди проявляючи любов.
Дорогі молоді наречені, хочемо запевнити також і Вас, що Ваше кохання може бути успішним, не мусить закінчитися розчаруванням, як це сьогодні трапляється дуже часто. Живучи у чистоті душі та відносин до дня шлюбу, Ви можете бути у єдності з Богом, який є Джерелом Любові. Це прагнення, яке Ви маєте в глибині серця, – відчути справжню любов і створити сім’ю, де діти не будуть страждати через розлучення батьків – можливо здійснити. Коли католицьке подружжя стає одним тілом, Бог безпосередньо бере участь у їхніх стосунках. Це велика благодать. Ви чули про молоду дівчину блаженну Сандру Сабаттіні (Sandrа Sabattini)? Кілька місяців тому відбулася її беатифікація. Вона також була звичайною дівчиною, закоханою в свого нареченого і в очікуванні дня шлюбу. Сандра завжди була поруч з Богом і брала активну участь у житті Церкви. Від Першого Святого Причастя вона писала духовний щоденник. Будучи студенткою медичного факультету познайомилася зі своїм майбутнім нареченим Орестом. Коли їй було всього 23 роки, її збила машина. Через три дні вона померла. Шановні наречені, попросіть Сандру допомогти вам зберегти чистоту до шлюбу! Хтось казав, що дошлюбна чистота– це найважливіше випробування і перевірка того, що насправді об’єднує наречених. Якщо не дотримуватись чистоти перед шлюбом, дуже важко розпізнати, чи дійсно ця інша людина відповідна для мене. Якщо Ви повірите Богові, вшануєте таїнство шлюбу і витриваєте у чистоті, отримаєте великий шанс, що Ваша любов зростатиме.
Шановні подружжя, ми також хочемо навести вам приклади глибокої подружньої любові. Ось перша в історії подружня пара, яку було зараховано до лику блаженних – Марія та Луїджі Бельтраме Кваттрокі (Maria i Luigi Beltrame Quattrocchi), батьки чотирьох дітей. Вони жили на зламі 19-20 століть. Йоан Павло ІІ беатифікував їх у 2001 році. Їх літургійний спомин відзначають у день їхнього таїнства шлюбу, 25 листопада.
Марія та Луїджі залишили нам листування та написані Марією книги про їхнє кохання та присутність Бога у їх стосунках. Вони – приклад «святості двох», того, що ми разом йдемо до Бога і що це прекрасний шлях освячення. Марія, будучи вдовою, підкреслювала, що єдність з Луїджі тривала і після його смерті; що у Бозі вони все ще разом. Як бачите, вона також може бути заступницею для вдів і вдівців.
Розпочався також процес беатифікації однієї з дочок Марії та Луїджі. Енріка Бельтраме Кваттрокі (Enrica Beltrame Quattrocchi) померла у віці 98 років у 2012 році. Покликанням Енріки було піклування про своїх літніх батьків, що також проливає світло на сімейні стосунки. Вона займалася благодійністю. Її життя було позначено різними хворобами та економічними труднощами, але передусім молитвою та щоденною участю у Святій Месі. Останні роки вона присвятила себе допомозі подружжям в кризі. Звертайтеся і до цієї слуги Божої у Ваших проблемах! Самотні люди також знайдуть у ній взірець і підтримку.
На нашому шляху віри ми проходимо через різні випробування. Бувають моменти, коли ми відчуваємо безсилля і зневіру. Тому сьогодні ми хочемо сповістити вам цю велику радість і надію, що малий Ісус із Вифлеєму є Спасителем людства і кожної людини! Труднощі, які ви переживаєте у своєму шлюбі, — це завжди заклик до навернення, щоб віддатися Богові, визнати, що я не можу впоратися самотужки, і заклик просити: «Боже, рятуй!». І Він рятуватиме, бо вірний своїй обітниці. Сьогодні, відновлюючи ще раз шлюбну присягу, нехай кожна дружина і кожен чоловік; кожен, хто уклав таїнство подружжя, згадає слова молитви, сказані наприкінці присяги: «Так мені допоможи, Господи Боже всемогутній, у Трійці єдиний і всі святі». Пригадайте ці слова, незалежно від того, Ви зараз разом чи окремо. Без Його допомоги ми не можемо любити безумовно та бути вірними в кожній життєвій ситуації.
Як бачите, у будь-якій життєвій ситуації ми можемо знайти у Церкві людей, які показують, що можна здійснювати своє життєве покликання, перебуваючи дуже близько до Бога. Нехай ці святі і благословенні підтримують нас з неба. Звертаймося часто до них. Як і ми, вони переживали різні проблеми, як і ми, насолоджувалися життям і своїм покликанням. Вони витривали до кінця у вірності та любові до Бога та до найближчих. Люблячий Отець супроводжує і нас на нашому шляху і чекає нас на Небесах. Він Вас дуже любить, пам’ятайте про це! Нехай Його благословення, опіка Пресвятої Діви Марії та Святого Йосифа, а також святих і блаженних будуть з Вами.
Конференція Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні
